Музичний керівник

kids read

Чарівний світ музики

Музика - дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніший і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей усього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити. Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Покровитель музики Орфей був цілителем, а Ескулап ~ бог медицини в давніх греків, визнавався музикантом. Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою. Дослідження педагогів та психологів переконливо підтверджують, що музика охоплює ранні сфери психіки людини: сенсорику, моторику, емоції. А тому її вплив на загальний психічний розвиток особистості досить істотний (ідеться про творчість, духовність, інтелект). Оскільки ж емоційні здібності мають емоційно – рухову природу, вони проявляються дуже рано й становлять основу для всебічного розвитку малюка, насамперед забезпечуючи формування початкових елементів пізнавальної активності. Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищаючи серце від образи, жорстокості і лютості. Музичне мистецтво впливає на душу людини, її почуття і розум. «Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпне джерело вираження там, де мова замовкає.» (Е Гофман) Ми захоплюємося людиною, яка вміє щедрою рукою посіяти зернятко гармонії в душі дітей засобами музики. Щасливий той педагог, котрий може розмовляти з душею дитини завдяки мистецтву. Людина, якій дано відчувати тонкий світ і відтворювати його в звуках – щаслива. Перша зустріч із музикою має відбутися ще в череві матері, де вона буде лунати поряд із биттям найдорожчого серця і в теплому всесвіті любові розповідатиме про мудру красу великого світу. Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. Використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей. Сучасні музичний керівник і вихователь під час музичної діяльності орієнтуються загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагаються його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Здається, пошук такого репертуару підпорядковується гуманній меті — оновленню змісту музично-театралізованих розваг, свят, музичних занять. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Через такі реалії дітей позбавляють спілкування зі значною кількістю музичних творів, виявляється незадіяним величезний виховний потенціал мистецтва! Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром? Чи є такий варіант рішення, який може стати оптимальним для сьогодення?

Музичні керівники

Гончаренко Микола Петрович Харченко Олександр Леонідович

 

Основні види діяльності музичного керівника у дошкільному закладі

Відповідно до посадових обов’язків, вимог методики музичного виховання муз керівникові необхідно здійснювати таку діяльність:

1.Проводити заняття у кожній віковій групі двічі на тиждень відповідно до графіка роботи. Це вимагає значної попередньої підготовки: добір й розучування музичного репертуару, необхідного для роботи, розробка й планування засвоєння програмових навичок, підготовка наочного матеріалу, приладдя, прослуховування музичних записів.

2. Планувати й проводити індивідуальні заняття.

3. Діагностувати рівень музичного розвитку дітей.

4. Складати сценарії свят, програм розваг,підбирати музичний матеріал, відповідати за їх підготовку та проведення.

5. Керувати роботою вихователя у сфері музичного розвитку дітей шляхом індивідуальних консультацій та групових занять.

6.Під час консультацій музкерівник ознайомлює вихователів із планом роботи, розучує з ними дитячі музичні твори, звертаючі увагу на ті вміння і навички, якими має оволодіти кожна дитина, обговорює проведені заняття (відзначає успіх та труднощі дітей, пояснює, як можна їм допомогти), добирає репертуар для програвання на ранковій гімнастиці, інших заняттях, прогулянках тощо. На групових заняттях для вихователів муз керівник систематично вдосконалює навички дітей у галузі пісні й руху. Розучує з ними твори для індивідуального і колективного виконання на святах і під час розваг. При цьому бере до уваги здібності кожного педагога. Кількість консультацій та занять залежить від музичної підготовленості вихователів.

7. Вести роботу з батьками, залучаючи їх до загального процесу музичного виховання.



Музичне виховання дитини в сім′ї

Діти, які частіше знайомляться з музикою, мають більш багатші почуття, вони частіше звертають увагу на почуття і переживання інших людей. Краще, швидше і повніше вбирають у себе все нове, як правило добре навчаться в школі. Багато дітей дуже ємоційні. Вони відчувають велику потребу в художніх враженнях, в активному прояві своїх почутів. Ті, хто зблизька спостерігають за життям маленьких дітей, знають з яким натхненням малята співають, танцюють.

Детальніше...
МУЗИКА. НАВІЩО?

МУЗИКА. НАВІЩО? Навіщо дитині потрібна музика? На це запитання відповідають не педагоги, а й батьки. Звісно, скажуть вони, ми хочемо бачити своїх дітей всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Але що саме приховується за цими словами? Загальне уявлення, звичайно, є у всіх, але у кожного своє.Нині ситуація в дитячий музичній педагогіці нагадує вислів з однієї казки: „піди туди, не знаю куди”. Але ж деякі талановиті, творчі педагоги самі знаходять незвичайні, цікаві форми роботи з дітьми. Їх успіх у музичному вихованні пояснюється розумінням інтересів і потреб дитини.

Детальніше...
Музична терапія

За словами дослідників з США, цілюща сила музики потрібна для нормалізації артеріального тиску, допомагає активувати діяльність мозку і зміцнює імунну систему. Ритмічна й енергійна музика в стилі маршу тонізує багато м'язів, що вкрай корисно для фізичного розвитку дітей. Тому багато хто робить зарядку під бравурну музику. Для деяких дітей музика є засобом фокусування. Вона робить дітей цілеспрямованими, допомагає зосередити мислення на певній темі, одночасно знімає стрес і втому. Якщо ваша дитина засинає і прокидається з музикою, він буде набагато більш щасливим і здоровим. Однак, замість того, щоб слухати музику, набагато корисніше співати самому.

Детальніше...
ЯК ВИХОВУВАТИ МУЗИЧНІСТЬ ДИТИНИ

1. Необхідно розвивати музикальність дитини, незалежно від віку або природжених даних. Досвід показав, що музикальність, навіть зовсім незначна, легко піддається розвиткові, якщо займатися планомірно і цілеспрямовано. Робити це необхідно тому, що здатність сприймати музику, переживати її і навіть створювати – є загальнолюдська особливість.

Детальніше...
Навчання музиці

Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?" "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?" Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей. Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного.

Детальніше...
Як прищепити дитині любов до слухання музики

Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини.

Детальніше...

Хореографія в нашому садку

Музичний зал... тут творяться дива
І казка в ньому часто ожива
Артисти наші хоч маленькі
Зате розумні та гарненькі.

Заняття з дітьми проводить хореограф

 

Ткаченко Ліна Володимирівна 

Заняття хореографією сприяють розвитку координації рухів, просторового орієнтування. Діти оздоровлюються і підвищують життєвий тонус, багато дошкільнят долають сором'язливість, вчаться співпрацювати у колективі. 
Саме танець допомагає дитині розкритися, а часом утвердитися в середовищі однолітків. 

Головна мета занять з хореографії - це: 

- Пробудження у дітей прагнення до прекрасного та інтересу до музичної і танцювальної творчості; 

- Посилення емоційної чуйності та творчої активності; 

- Знайомство дітей з танцювальною культурою свого народу і народів інших країн; 

- Розвиток образного мислення та уяви. 

Проведення хореографічних занять у ДНЗ 

     Для занять хореографією в дошкільному закладі бажано мати просторе, чисте, світле приміщення з дерев’яною підлогою, по можливості обладнане дзеркалами. Температура повітря в залі не повинна перевищувати +15-16°. До початку занять приміщення необхідно провітрювати, робити вологе прибирання.

         Форма для занять повинна бути зручною та охайною. Кожний педагог може власноруч вибирати вид одягу: спортивний купальник та спідничку, футболку та коротенькі еластичні штанці чи лосини — для дівчаток, майку та еластичні шорти (лосини) — для хлопчиків. Бажано, щоб одяг був одного кольору (в хореографії класичним кольором репетиційної форми є чорний). На ногах не повинно бути ніякого взуття, крім чешок або балеток (тапочок з м’якої тканини для вільного розвитку підйому). Довге волосся у дівчат повинно бути зачесане та старанно зібране. Слід запобігати на руках та шиї прикрас. Наявність форми дисциплінує дітей та сприяє відповідальному відношенню до танцювальної діяльності.         Всі заняття з хореографії бажано проводити в сюжетній або ігровій формі. Добираючи сюжет, слід ураховувати рівень знань та коло інтересів дітей. Джерелами сюжетних ліній можуть бути: дитяча література (розповіді, казки, вірші); навколишній світ (побутова, спортивна, трудова та ігрова діяльність; об’єкти і явища природи); дитячий пісенний матеріал, мультфільми та дитячі кінофільми тощо. На їх основі можна проводити різноманітні форми хореографічних занять: занятгя-казка, занятгя-екскурсія, заняття-подорож, заняття-змагання, заняття-фантазія, заняття-розвага, заняття-концерт. Такі форми захоплюють дітей, підвищують їхню активність, стимулюють творчу уяву, збагачують емоційний досвід.

         Кожна частина хореографічного заняття повинна вирішувати конкретні завдання, пов’язані між собою і спрямованні на виконання програми хореографічної роботи з певною віковою категорією в цілому. У зміст заняття слід включати повторення попереднього і викладання нового матеріалу з обов’язковим його закріпленням. Шляхом повторення непомітно накопичується знання та вміння, якими дитина може користуватися в самостійній діяльності. Новий матеріал краще подавати в невеликому обсязі, з наростанням ступеня складності, повторюючи його до свідомого засвоєння. Також слід якомога частіше змінювати шикування дітей у залі для того, щоб вони вільно відчували простір і в них не виникав стереотип „власного місця» під час виконання танцювальних номерів. Для більш повного перевтілювання дітей у певний образ можливе використання різних допоміжних предметів (елементи костюмів, маски, іграшки та інший реквізит).

         Процес оволодіння танцювальним рухом слід починати з формування вміння, яке спирається на попередні знання та особистий руховий досвід дитини. За своєю природою, структурою і методикою засвоєння хореографічні вміння та навички ідентичні руховим, тому їх формування відбувається поетапно: первинне змістовно-образне ознайомлення дітей з танцювальним рухом — поглиблене, деталізоване його вивчення — закріплення та удосконалення у репродуктивній та продуктивній видах танцювальної діяльності.

         На різних етапах формування хореографічних умінь повинно змінюватись співвідношення методів і прийомів. На початковому — перевага надається ознайомленню з назвою та еталонному показу руху педагогом, цілісному та поелементному показу, аналізу музичного супроводу, образному порівнянню, поясненню тощо. На етапі поглибленого деталізованого навчання — методу вправляння, прийомам інтерпретації, ідеомоторного тренування, поляризації, змагання, контактного виконання, неформальних завдань тощо. На етапі удосконалення — самоконтролю, зміні умов виконання, введенню засвоєного руху до дитячої імпровізації, творчої інтерпретації руху.

         З метою зниження стомлюваності дітей, підтримки активності, усунення монотомії, корекції несприятливих емоцій необхідно у всіх частинах заняття використовувати прийоми переключення уваги (обсяг уваги дошкільників коливається кожні 2-10 секунд), змінювати характер діяльності („динамічна-сгатична», „тиха-гучна», „емоційна-менш емоційна») та її види (слухання, виконання, імпровізація тощо). У процесі навчання слід запобігати спілкуванню на рівні авторитарно-дисцигшінарних вказівок, що формують у дітей пасивну реакцію, знижують їх зацікавленість і ініціативу.

         Ураховуючи, що в дошкільних групах хореографією займаються діти без попереднього відбору, одним з важливих завдань, яке педагог повинен вирішувати на кожному занятті, є корекційна робота (попередження та виправлення дефектів постави, стопи та ін.).

         Під час організації та проведення хореографічних занять з дітьми дошкільного віку доцільно використовувати танцювальні вправи різної спрямованості: пантомімічні (виразні рухи, пози, жести, міміка); танцювальні (рухи народно-сценічного, класичного, сучасного та елементарного бального танців); колективно-порядкові (фігурні та композиційні перешикування); корекційні (партерні та коригуючі рухи); музично-ритмічні (завдання на емоційне сприймання музики, музично-рухову координацію рухів та розвиток уваги, передачу ритмічного малюнка); творчі (імітаційні рухи, творчі ігри та завдання).

         Доступний танцювальний та музичний репертуар в системі дошкільної освіти можна застосовувати не лише у хореографічній роботі, але й успішно інтегрувати в інші види дитячої діяльності (музичну, ігрову, театралізовану). Змістовне наповнення занять з ознайомлення дошкільників з навколишнім світом та природою, фізичного виховання, формування елементарних математичних уявлень сприятиме підвищенню пізнавального інтересу дітей, закріпленню знань у нетрадиційних формах, збільшенню об’єму рухової активності.

         Поряд з навчальними завданнями на заняттях з хореографії слід вирішувати виховні. Так, виконання рухів дає змогу впливати на формування вольових якостей (наполегливості, організованості, дисциплінованості, витримки), а взаємодія хлопчиків та дівчат під час танцю сприяє засвоєнню навичок культури поведінки та спілкування (вміння запросити на танок та подякувати партнеру після його закінчення). Особливу увагу під час заняття слід звертати на хлопців, стимулюючи їх інтерес не тільки мужніми темами танцювального репертуару, але й підвищеним фізичним навантаженням.

         Важливе значення на танцювальному занятті має музичний супровід, який повинен відповідати віку дітей, бути емоційно виразним, доступним для сприймання, чітко передавати характер рухів, ритм та темп. Якщо в одному зі структурних компонентів заняття переважають класичні танцювальні рухи, то слід використовувати репертуар класичної музики; якщо педагог використовує лексику народних чи сучасних танців, то відповідно добирається й музичне оформлення.

         Отже, під час організації та проведення хореографічних занять з дітьми дошкільного віку слід дотримуватися наступних методичних вимог:

- постановка перед кожним заняттям навчальних, виховних, розвиваючих та оздоровчих завдань;

- добір змісту заняття відповідно його тематиці, меті й завданням;

- використання різнохарактерного, образного музичного матеріалу, що відповідає завданням певної частини заняття;

- повторення попереднього й подача нового матеріалу з обов’язковим його закріпленням шляхом багаторазового, варіативного використання;

- зміна видів діяльності, місця розташування дітей, оптимальне дозування припустимого навантаження;

- поєднання репродуктивного й продуктивного видів діяльності, надання дітям свободи у виборі способів рішення творчих завдань;

- здійснення індивідуально-диференційованого підходу (урахування фізичних можливостей, психічних та статевих особливостей, інтересів дитини);

- використання різноманітних методів і прийомів, що стимулюють рухову, розумову, пізнавальну й творчу активність дітей;

- створення цікавої ігрової атмосфери, що сприяє підвищенню інтересу до заняття;

- створення атмосфери захищеності й комфортності під час заняття, доброзичливий характер спілкування з педагогом, заохочення навіть незначних досягнень дітей;

- оообисга участь педагога у виконанні танцювальних рухів;

- підведення підсумків з аналізом діяльності дітей, повідомлення мети наступного заняття для підвищення інтересу та мотиваційної готовності.

 

         Отже, хореографічна робота в системі дошкільної освіти буде ефективною за таких умов: використання педагогічного потенціалу хореографії з урахуванням її виховних та розвиваючих можливостей; реалізація особистісно-орієнтовного підходу до дітей у процесі танцювальної діяльності; застосування демократичного стилю спілкування педагога з дітьми, що грунтується на принципах взаємодії та співтворчості; мотивація діяльності дітей; застосування сукупності рухів народного, класичного, сучасного та елементарного бального танців; добір системи методів і прийомів залежно від етапів формування хореографічної навички; використання доступного й цікавого танцювального репертуару; застосування різних типів хореографічних занять.

 

Хореографія для дошкільнят : навіщо і як ? 

Останнім часом мистецтво танцю посіло чільне місце в системі художньої освіти дошкільнят. Навчати свою доньку або сина у хореографічній студії нині модно і престижно. 

Уроки танцю суттєво впливають на формування індивідуальності дитини, спричинюють її глибокі внутрішні зміни . щоб найповніше застосувати різноманітні розвивальні можливості хореографічного заняття, слід пам’ятати, що уроки танцю, це передусім, уроки мистецтва, яке є могутнім чинником становлення емоційно-особистісного життя людини. На жаль, чимало дорослих вважають танець лише своєрідної гімнастикою. Між тим, виховання емоційності, духовності – найважливіший аспект хореографічних занять. 

Існує думка: чим раніше розпочати формування фізичних умінь, потрібних для мистецтва хореографії, тим більшого успіху буде досягнуто.  

Чимало викладачів, зважаючи на таку ідею, заради творчої самореалізації або високої оцінки збоку керівництва та батьків ставлять за мету створення танців для показових виступів. Вихованці для таких спеціалістів є лише своєрідним матеріалом (як фарби для художників), а уроки цих педагогів передбачають вивчення складних для малят рухів і отримання дітьми фізичного та нервового навантаження. Чи отримує дитина задоволення від таких занять? Чи покращується її здоров’я, чи розвиваються творчі здібності у той час, коли її змушують виконувати непосильні завдання?. Звісно ж, ні. Адже здоров’я дитини залежить від фізичного та емоційного комфорту. 

Тому не варто добиватися швидкого зовнішнього результату за будь-яку ціну. Пам’ятаймо: головне – не нашкодити здоров’ю дитині. 


 ПОРАДИ БАТЬКАМ 

  НЕ ОБМЕЖУЙТЕ розвиток дитини надто ранньою хореографічною спеціалізацією. Коли дитині 3-5 років, ви не можете передбачити, чи схоче вона стати артистом балету. 

  НЕ ОЧІЙКУЙТЕ від занять хореографією швидкого зовнішнього результату. Правильно оцінюйте психофізіологічні можливості дитини. Наслідком занять має бути поступовий розвиток її здібностей. 

  НЕ СМИКАЙТЕ дитину під час занять, якщо вам здається, що вона порушує дисципліну або неточно повторює рухи за педагогом. Поважайте її творчість, не руйнуйте радісну, безпечну атмосферу заняття. 

  НЕ ВВАЖАЙТЕ свого малюка «жахливою дитиною». Ваша донька або син – це маленьке диво. 

Дізнайтесь про нас більше

   Наш заклад працює з 1983 року. На сьогоднішній день функціонує три дошкільні групи,  консультативна група «Разом з мамою», соціально-педагогічний патронат. Йшов час… Змінювалися люди: педагоги, діти, батьки. Кожен із керівників вкладав частинку своєї душі та серця в роботу. ...Читати далі