Інструктор з фізичної культури

Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі.

Інструктор з фізкультури Кандиба Олександр Анатолійович

Педагогічне кредо:

«Фізичні вправи можуть замінити безліч ліків,

Але жодні ліки у світі  не можуть замінити фізичні вправи».

                                                                     Анджело Моссо.    

Інструктивно-методичні рекомендації

        Відповідно до законів України “Про дошкільну оcвіту”, “Про фізичну культуру” одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних за¬кладах залишається фізичне виховання дітей. Воно спря¬мовується на охорону та зміцнення здоров'я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності; на своєчасне формування у малю¬ків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізич¬ної підготовленості та фізичної культури взагалі; на вихо¬вання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.
Завдання та зміст фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах визначаються вимогами Базового компонента дошкільної освіти з Україні, чинними про¬грамами розвитку, навчання та виховання дітей дошкіль¬ного віку .
Однак організація роботи з фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах потребує вдосконалення. Про це свідчить наяв¬ність значної кількості дітей з дисгармонійним фізичним розвитком, а також із недостатнім розвитком основних рухів та фізичних якостей. Наявний досить високий відсоток дітей, які часто хворіють на респі¬раторні інфекції та мають хронічні недуги.
Недостатній фізичний розвиток і низька фізична підготовленість дошкільнят здебільшого пояснюються зниженням їхньої рухової ак-тивності. Потреба дітей у рухах задовольняється лише на 30-50 %. Гіподинамію спричинюють часті респіраторні захворювання, нераціо-нальна побудова рухового режиму й загального режиму дня, недо¬статнє перебування дітей на свіжому повітрі тощо. Зокрема, на рухо¬вому режимі дошкільних навчальних закладів негативно позначаються неправомірне скорочення кількості фізкультурних заходів, відсутність системності у проведенні прогулянок-походів за межі дитячого сад¬ка, фізкультурних пауз і хвилинок у процесі навчальної діяльності, розваг, свят тощо.
Щоб усунути ці недоліки, слід приділити основну увагу організації фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах, де було б передбачено правильну побудову та активізацію рухового режиму, надання йому оздоровчого спрямування, дійовий медико-педагогічний контроль і своєчасну лікувально-профілактичну роботу.
Основою системи фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах залишається руховий режим як су¬купність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно використовуваних залежно від віку дітей, міс¬ця в режимі дня, сезону тощо.
В межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності, рекомендований для дітей молод¬шого дошкільного віку, становить 3-4 години, для ста¬рших дошкільнят — 4-5 годин.
Ефективність фізичного виховання забезпечується комплексним використанням традиційних засобів фізич¬ного виховання. Це, зокрема:
♦ фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту й туризму);
♦оздоровчі сили природи (повітря, сонце, вода);
♦ гігієнічні чинники (режим харчування, занять і від¬починку, гігієна одягу, взуття, обладнання та ін.).
Сукупність організаційних форм роботи, обов’язко¬вих для впровадження в освітній процес, становлять:
♦ заняття з фізичної культури;
♦ фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнасти¬ка, гімнастика після денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури);
♦ різні форми організації рухової активності у повсяк¬денні (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята й розваги, дитячий туризм, рухли¬ві ігри, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здо¬ров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання).
Фізкультурні заняття є пріоритетними у процесі сис¬тематичного, послідовного формування, закріплення і вдосконалення основних рухових умінь та навичок у ді¬тей, розвитку їхніх фізичних якостей. Проводяться вони в усіх вікових групах, переважно в першій половині дня — з усією групою або з підгрупами дітей.
Встановлена тривалість фізкультурних занять у межах: для ді¬тей 3-го року життя — 15-20 хв; для дітей 4-го року життя — 20- 25 хв; для дітей 5-го року життя — 25-30 хв; для дітей 6-го року життя — 30-35 хв. Такі заняття є щоденними: вони проводяться двічі на тиждень за загальним розкладом занять у приміщенні або на майданчику (в період з квітня до жовтня за належних погодних умов, систематично, починаючи з середньої групи) і тричі на тиждень під час прогулянок у першій половині дня поза навчальною діяльністю протягом усього року.
Тривалість фізкультурних занять на прогулянках така сама, як і занять у залі, але за холодної днини може подовжуватися на 5 хв. Варіативність їх проведення ви¬значається різними чинниками, як-от:пора року й пого¬да (відповідно —одяг та взуття дітей); наявність облад¬нання та інвентаря і ступінь володіння дітьми основними рухами. Якщо в дошкільному закладі проводяться за¬няття з плавання (1-2 рази на тиждень — залежно від віку дитини), то в день їх проведення не плануються фізкультурні заняття за розкладом і на прогулянці.
3 метою активізації рухового режиму в повсякден¬ні як варіант фізкультурних занять на прогулянках орга¬нізується дитячий туризм у формі прогулянок- походів за межі дошкільного закладу (пішки, на велосипедах,лижах або санчатах), але лише за наявності відповідних природно-ландшфтних умов: лісу, луків, поля, водойми, лісосмуги, парку га ін. Не можна підміняти зазначену форму робо¬ти цільовими прогулянками та екскурсіями за ме¬жі дитячого закладу, що посідають самостійне міс¬це в освітньому процесі як форми ознайомлення вихованців із довкіллям, природою.
Основна мета прогулянок-походів — оздоровлення дітей, запобігання гіподинамії, вдосконалення рухових навичок у природних умовах та розвиток фізичної витривалості. проводяться, починаючи з другої молодшої групи.
Особливого значення набуває самостійна рухова діяльність дітей як форма активізації рухового режиму. Щодня в усіх вікових групах на неї відводиться час у вільні бід занять години ранкового прийому, прогуля-нок, надвечір’я тощо.
У відведений для самостійної рухової діяльності час із вихованцями різних вікових груп щодня організується також індивідуальна робота з фізичного виховання.
Дітей залучають для ознайомлення з основними рухами, поглиб¬леного розучування їх та закріплення відповідних навичок, для усу¬нення відставання в розвитку фізичних якостей (внаслідок частого невідвідування дошкільного закладу, ідивідуальних особливостей ста¬ну здоров'я, фізичного та психічного розвитку й інших чинників). Її метою с також активізація малорухливих дітей, запобігання порушен¬ням постави і стопи та виправлення їх. Виходячи з аналізу стану здоров'я, фізичного розвитку й підготовленості, інтересів дітей, пе¬дагоги визначають мету індивідуальної роботи, добирають потрібне обладнання та інвентар і проводять її з однією дитиною чи з підгрупа¬ми по двоє-четверо дітей.
Враховуючи провідне значення ігрової діяльності для особистісного зростання дитини, руховий режим у до¬шкільному навчальному закладі має насичуватися рухливими іграми. Рухливі ігри —після попереднього розучування їх на прогулянках — вводяться до різних форм роботи з дітьми (заняття, свята, розваги походи, фізкультпаузи тощо). В усіх вікових групах вони посіда¬ють важливе місце як самостійна форма роботи з фізич¬ного виховання й проводяться щодня:
♦ під час ранкового прийому (одна-дві гри малої та середньої рухливості);
« на прогулянках у першій та другій половині дня (на кожну планується не менше трьох-чотирьох ігор різної рухливості; (при цьому першу гру розпочи¬нають через 10-15 хв після початку прогулянки, коли діти дещо адаптуються до погодних умов та активізуються фізіологічні функції організму перед руховою діяльністю; а останньою проводять мало¬рухливу гру);
♦ увечері (після 17.00 -18.00) дітям пропонують од-ну-дві гри середньої та малої рухливості.
Розвивально-виховний та оздоровчий ефект рухливих ігор у повсякденні забезпечується правильним добором їх відповідно до віку дітей, рівня їхньої рухової підготовленості та стану працездатно¬сті, базових рухів в іграх та їх впливу на різні м'язові групи й системи організму, пори року та погоди, місця в режимі дня та місця прове¬дення, а також належним педагогічним керівництвом, дотриманням оптимальних навантажень, введенням до рухового режиму різних ви¬дів ігор (сюжетних, безсюжетних, у тому числі змагального та еста¬фетного характеру, атракціонів, спортивних ігор та забав, ігор з еле¬ментами спортивних вправ).
Формами активізації рухової активності у повсякден¬ні, спрямованими на повне задоволення природної потреби дітей у рухах, виявлення набутих навичок, фі¬зичних та особистісних якостей, залучення малят до здо¬рового способу життя, а батьків — до участі в освітньому процесі дошкільного навчального закладу як пропаган¬да фізичної культури є фізкультурні свята, розваги, дні (тижні) здоров’я.
Фізкультурні свята проводяться, починаючи з се¬редньої групи, два-три рази на рік, у фізкультурній залі чи на спортивному майданчику, в басейні; можна про¬водити їх також на стадіоні, у прилеглому парку абощо, їм відводиться місце в режимі другої (при потребі — й першої) половини дня в межах 40-50 хв — для серед¬ньої групи, однієї години — для старшої групи.
Головні моменти підготовки фізкультурних свят — розроблення сценарію, розподіл обов’язків з оформлення місця проведення, під-готовки атрибутики, костюмів, призів та нагород тощо. Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється протягом усього освітнього процесу (на музичних та фізкуьтурних заняттях, під час ранкової гімнастики, проведення ігор, у самостійній руховій діяльності, в індивідуальній роботі), недопустима численні масові ре-петиції всього перебігу свята, а також відсторонення когось із при¬сутніх дітей від участі в ньому разом із групою.


Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з першої молодшої групи, один-два рази на місяць (пе¬реважно у другій половині дня), їхня тривалість стано¬вить:
♦ у першій молодшій групі — 15-20 хв: у другій молодшій — 20-30 хв; - у середній — 30-25 хв: у старшій — 35-40 хв. Місцем проведення слугують фіз¬культурна (музична) зала, групова кімната, фізкультур-ний чи ігровий майданчик даної групи,лісова або пар¬кова галявина тощо. Обов’язковою є участь кожної дитини.
Плануючи розвагу, для забезпечення оптимальних фізичних, пси¬хічних та емоційних навантажень слід передбачити раціональне чергу¬вання ігор різного навантаження, а також колективних, масових — з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони]; більш складних за правилами, руховими завданнями ігор — з простішими, розважальними. Використання ігор змагального характеру планується відповідно до віку дітей, зокрема: ігри-конкурси, атракціони рекомен-довані для всіх вікових груп, естафетні ігри —для старших дошкільнят.
Дні здоров}я організуються з першої молодшої гру¬пи один раз на місяць. Цей день насичується різнома¬нітними формами роботи з фізичного виховання.
Більшість заходів доцільно проводити на свіжому повітрі, добира¬ючи до них оригінальні комплекси фізичних вправ та інших засобів і нетрадиційні форми проведення: фізкультурні заняття чи дитячий ту¬ризм, ранкова гімнастика й гімнастика після денного сну, загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність та ін. Не залишається поза ува¬гою педагогів і робота з інших розділів програми. Хоча навчальні заняття з них не проводяться, однак дозвілля дітей також заповнюєть¬ся бесідами, читанням художньої літератури, театралізаціями, само¬стійною художньою діяльністю на теми здорового способу життя. Програма дня здоров'я передбачає заходи, загальні для всього до¬шкільного закладу, і такі, які розраховані на кожну вікову групу.
♦ Тижні фізкультури організуються подібно до днів здоров’я у час канікул (зима, весна, літо).
Руховий режим дошкільних навчальних закладів пе¬редбачає також ряд традиційних фізкультурно- оздоровчих заходів(ранкова гімнастика, гімнастика піс¬ля денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури).
♦ Ранкова гімнастика проводиться відповідно до ви¬мог чинних освітніх програм та режиму дня тривалістю:
у першій молодшій групі — 4-5 хв; у другій молод¬шій — 5-6 хв; у середній — 6-8 хв; у старшій — 8- 10хв. Основними умовами її ефективності є: вільний доступ свіжого повітря; раціональний одяг дітей; достат¬ність фізичних навантажень (кількість і послідовність вправ, зміна вихідних положень, темп виконання, регу¬лювання дихання, чіткість пояснень, вказівок та команд тощо). Особливості проведення ранкової гімнастики визначаються віком дітей та місцем проведення (у приміщенні чи на майданчику).
Гімнастика після денного сну знімає залишки галь¬мування в корі півкуль головного мозку й налаштовує дитячий організм на активну та продуктивну діяльність, а також сприятливо впливає на стан постави завдяки податливості рухового апарату дитини одразу після відпочинку. Для проведення в дошкільно¬му навчальному закладі доцільні такі її види (на вибір):
♦ гігієнічна гімнастика після денного сну;
♦ повітряні ванни в русі;
♦ коригуюча гімнастика.
Гігієнічна гімнастика після денного сну реалізує зазначену вище мету. ЇЇ проводять в усіх вікових групах після поступового підйому дітей із дотриманням спокійної обстановки й відповідних гігієнічних умов: у спальній кімнаті (на ліжках, біля них); з виходом до групової кімнати чи зали (у безпосередній близькості до групи). До комплексу такої гімнастики обов'язково входять загальнорозвивальні вправи на різні м'язові групи (зі зручною зміною вихідних положень) .

 

Дізнайтесь про нас більше

   Наш заклад працює з 1983 року. На сьогоднішній день функціонує три дошкільні групи,  консультативна група «Разом з мамою», соціально-педагогічний патронат. Йшов час… Змінювалися люди: педагоги, діти, батьки. Кожен із керівників вкладав частинку своєї душі та серця в роботу. ...Читати далі